ABSTRACT
У статті викладено теоретичні засади інтегративного підручника з іноземних мов вищих навчальних закладів та визначено базові підходи до його розроблення: інтегративний, структурний, системний, діяльнісний, проблемний, інформаційний, гуманістичний та ін.
Ключові слова: підручник, інтеграція, інтегративний підручник, іноземна мова, вищий навчальний заклад, теоретичні засади
INTRODUCTION
Проблема створення інтегративного підручника для навчання іноземної мови як загальноосвітнього предмета для майбутніх фахівців інженерних спеціальностей є актуальною, оскільки у вищих технічних навчальних закладах здебільшого використовуються підручники, навчальний зміст яких не відповідає вимогам суспільства та педагогічної науки, суперечить сучасним уявленням про навчання мови, що суттєво якість підготовки фахівців та рівень їх іншомовної підготовки.
Вивчення іноземної мови є комплексним процесом, який вимагає від студента наявності різних видів та рівнів знань. Тому навчальні матеріали повинні містити збалансований зміст, який відтворює складність завдання, та все ж дає можливість для його опанування. Провідним етапом створення підручника є вироблення та усвідомлення чіткої його чіткої наукової концепції, найбільш ефективної та доцільної його структури.
THE AIM OF THE STUDY
Метою статті є викладення теоретичних засад розроблення інтегративного підручника з іноземних мов для студентів вищих навчальних закладів.
THEORETICAL FRAMEWORK AND RESEARCH METHODS
У дослідженні ми спиралися на наукові праці щодо підручника іноземної мови (Редько В. Г, Прокопенко А. І., Плахотник В. М.); проблеми підручника (Кодлюк Я. П., Ляшенко О., Мельниченко Б.Ф., Прадівляний М. Г.); проблеми структурування навчальної інформації та змісту навчального матеріалу (Дольнікова Л.В., Сотниченко В.М.); організація навчального матеріалу у підручнику іноземної мови (Нінецька О.М.); питання інтеграції в освіті (М. Чапаєв, Ю. Козловський) та інтеграції у вивченні іноземних мов (Бех І., Харитонов В .А.) та ін.
THEORETICAL FRAMEWORK AND RESEARCH METHODS
Наявність концепції, що містить точні і зважені відповіді про особливості підручника, дозволяє не тільки прогнозувати його якість, але і ефективно здійснювати всі подальші етапи процесу створення і вдосконалення навчальної книги, а також перевірку і використання в практиці навчання. Виняткове значення має робота з єдиною концепцією для конструювання підручника в комплекті з навчальними і методичними посібниками.
RESULTS
Концепція, щоб виконувати своє призначення, повинна відповідати ряду вимог 1, с.230. Перша і головна властивість концепції – її системність. Навіть якщо концепція вносить нове лише в якусь частину (окремі елементи) навчального видання, нововведення необхідно співвіднести з всіма іншими компонентами книги-системи, що намічається, охарактеризувати зміни, які зазнає ця система. Друга обов’язкова властивість концепції – достатня визначеність і конкретність. Різне розуміння можливої і необхідної міри конкретності є серйозною перешкодою для впровадження «методу концепції» в процес створення і вдосконалення навчальних книг. Третьою властивістю концепції є її інструментальність. У розробці і використанні модифікацій типової схеми необхідно орієнтуватися на типологічні особливості навчальних дисциплін і на специфіку організаційних форм, а також методів навчання-учіння. Для підручників з іноземних мов особлива увага приділяється формуванню певних умінь і навичок.
Підручник розглядається як соціально-історична категорія, оскільки зміст освіти визначається певним соціально-історичним етапом розвитку суспільства. Підручник – навчальна книга, яка в доступній формі викладає зміст конкретного навчального курсу. В ній визначені види та способи діяльності студентів, що спрямовані на досягнення мети та завдань навчання й відповідають вимогам програми для студентів цього курсу. Як складова навчально-методичного комплекту сучасний підручник у разі правильної методичної побудови змісту в співвідношенні його компонентів – текстів, ілюстрацій, методичного апарату тощо, набуває нової системної властивості, створюючи систему. Підручник як засіб управління навчальної діяльності студентів і спрямовуючим інструментом роботи викладача якнайповніше відображає основні концептуальні положення прийнятої системи навчання, базуючись на апробованих у практиці вищої школи методологічних засадах, забезпечувати достатньо цілеспрямоване й водночас гнучке управління навчальним процесом.
Інтегративний підручник як один з провідних видів засобів навчання, є книгою, що містить систематично викладені основи знань з іноземної мови на сучасному рівні досягнень науки і культури з урахуванням зв’язків його змісту з іншими навчальними дисциплінами на основі інтегративного підходу до навчання. (Зауважимо, що інтегративний підручник ще визначають, як інформаційну, полімодальну і полікультурну модель заданої освітньої системи 10). Призначення інтегративного підручника полягає у систематизації знань суміжних наук, а також у кореляції досягнень наук та явищ культури.
Підручник з іноземної мови має особливості й власні функції. Основним функціональним призначенням підручника з іноземної мови є формування у студентів навичок і вмінь у різних видах мовленнєвої діяльності: аудіюванні, говорінні, читанні та письмі. Підручник передбачає формування лінгвістичних, країнознавчих та інших знань, які студенти мають одержати за допомогою іноземної мови, як основного об’єкта вивчення.
Провідним компонентом підручника з іноземної мови є способи діяльності, які забезпечують формування у студентів практичних навичок і вмінь у різних сферах мовлення, насамперед засобами системи вправ, які є основним засобом досягнення поставленої мети .
Параметрами підручника є його зміст та внутрішня і зовнішня структура. Зміст навчання своєю внутрішньою структурою є вирішальним фактором управління процесом засвоєння, зміцнення та поглиблення знань учнів і має важливе значення для пояснення питань контролю за одержаними знаннями по відношенню до підручників.
Зміст підручника іноземної мови складається з таких видів інформації: контактовстановлююча ( відомості про ставлення автора до викладача та студентів), автолінгводидактична (відомості про оптимальний характер виконання навчальних дій на всіх етапах педагогічного процесу), метамовна (відомості про семантичні, структурні, парадигматичні, синтагматичні особливості мовних одиниць, що підглядають опануванню), предметна (відомості про різні сторони дійсності, мови і культури країн, які контактують у навчальному процесі, відомості з наук, що визначаються професійною інформацією), супроводжувальна (відомості про норми і традиції вербального і невербального спілкування), фонова (місце в системі цінностей носіїв мови того чи іншого об’єкту, факту, процесу тощо) 2.
Структура – будова і внутрішня форма організації системи, що виступає як єдність стійких взаємозв’язків між її елементами, а також як законів даних взаємозв’язків. З іншого боку «структура це спосiб стiйкого поєднання, взаємовпливу елементiв такого роду цiлiсних систем» [9, с.16]. Утворюючи нерозривну внутрiшню єднiсть, змiст i структура однак не є тотожнi, так як один i той же змiст може входити в рiзнi структури, а може взагалi виявитися безструктурним (або, що буває значно частiше, таким, що утворює тiльки зовнiшню структуру систему, яку визначають лише зовнiшнi ознаки).
Логічну структуру навчального матеріалу тлумачимо як систему внутрішніх зв’язків між поняттями та судженнями, що входять до розглядуваного відрізка навчального матеріалу [9, с.22-23]. Такий підхід випливає із системно-структурного методу й дає змогу моделювати структуру підручника засобами метамови. Внутрішня структура підручника містить прагматичні характеристики опосередкованого педагогічного спілкування 2. Сюди належить концепція, що визначається ієрархією цілей і задач навчального процесу, принципами їх реалізації.
Зовнішня структура підручника містить характер матеріальних носіїв змістовної інформації; одиниці цієї інформації, їх комбінація і взаєморозташування у зв’язку з рубрикацією, зовнішньою організацією занять: зовнішні зв’язки підручника з іншими компонентами навчально-методичного забезпечення; періодичне оновлення параметрів підручника (забезпечується гнучкістю методичної моделі підручника, відкритістю його зовнішньої структури) тощо.
Посібник керуючого типу окрім спеціально відібраного та структурованого змісту навчальної інформації передбачає наявність матеріалів довідкового плану, контрольні завдання для перевірки засвоєння знань і вмінь, даються методичні рекомендації щодо опрацювання тексту навчального матеріалу тощо 7.
Навчально-методичний комплекс – це система дидактичних засобів навчання з конкретного предмета (при провідній ролі підручника), яка створюється для найповнішої реалізації сформульованих програмою з цього предмета виховних і освітніх завдань і містить, окрім навчального компонента, комплекс посібників для викладача з даного предмета [4]. Інтегрований комп’ютерний підручник поєднуватиме в собі функції різних видів навчальної літератури (підручник, популярна навчальна література, навчальний словник. Збірник задач та вправ, інші засоби навчання), які органічно взаємопов’язані між собою і спрямовуються на виконання загальних та спеціальних завдань освіти 3.
Система підручника функціонує у реальному середовищі навчального процесу і є його підсистемою. Для аналізу великих систем вводять поняття інтегральний вплив – «однотипний вплив деякого керуючого апарату на всі або принаймні на значну кількість елементів великої системи з метою зменшення її ентропії» 5, с 42. Розробка та функціонування інтегративного підручника немислима без інтегральних впливів, саме завдяки наявності механізмів інтегрального керування можлива цілеспрямована діяльність з переробки інформації. Інтегративний підручник з іноземної мови є підручником керуючого типу і базується на психологічних засадах орієнтовної основи діяльності.
Викладене вище дозволило сформулювати теоретичні засади розробки інтегративного підручника з іноземних мов для вищої школи.
Концепція інтегративного підручника ґрунтується на інтеграції професійних і мовних дисциплін, історичних надбань та сучасних світових стандартів освіти.
Концептуально інтегративний підручник розглядаємо як динамічну систему зі складною структурою та причинно-наслідковими зв’язками між елементами. Ця система є процесом і результатом цілеспрямованої наукової та методичної діяльності. З одного боку, вона є підсистемою більш загальної системи (навчального процесу), а з другого, – містить низку менш загальних систем (структурні елементи підручника).
Зміст освіти постійно оновлюється за рахунок диференціації та інтеграції знань з метою забезпечення особистісно орієнтованого навчання, активізації процесу розвитку творчих здібностей студентів, умінь та навичок застосування набутих знань для вирішення нетрадиційних завдань. Це загострює проблему вдосконалення змісту підручника та структурування цього змісту. Підручник повинен відігравати роль того найбільш повного джерела інформації з іноземної мови і повинен містити в собі весь програмний матеріал.
В підручнику доцільно відображати фундаментальні основи дисципліни, а для багатоваріантного розгляду тієї чи іншої теми і необхідно створювати навчальні посібники).
Взаємодія елементів інтегративного підручника передбачає два зрізи: вертикальний та горизонтальний. Вертикальний зріз – виявляє підручник як систему, основною самостійною одиницею якої є підручник з його типологічною та індивідуальною особливістю. Ця система має ряд підсистем: структуру, складові частини підручника тощо. Горизонтальний зріз підручника як системи показує, що вона складається з різних видів (вправи з їх класифікаціями, тексти тощо).
Інтегративний підручник передбачає цілісність чотирьох базових навичок та вмінь з іноземної мови (читання, говоріння, аудіювання та письма), узгодженість між фонетичним матеріалом та орфографією, словниковим запасом, граматикою й тематичним планом. Оновлення цілей та змісту навчання у напрямах відбувається шляхом розширення диференціації та інтеграції знань, особистісно-орієнтованого розвитку та індивідуалізації навчання, активізації процесу формування творчих здібностей студентів, умінь і навичок застосування набутих знань для вирішення нетрадиційних проблемних завдань.
Професійна спрямованість інтегративного підручника передбачає, що теорія і методика професійної освіти у контексті вивчення у вищій школі конкретних навчальних дисциплін тісно пов’язана з методикою навчання іноземних мов на основі загальнонаукової парадигми. Професійний аспект у викладанні іноземної мови завжди займав провідне місце у навчальних програмах немовних вузів. реалізуючи не загальну мовну компетенція, а професійно-орієнтовану мовну компетенцію. Професійно спрямоване навчання являє собою складний динамічний процес, в якому взаємодіють один з одним мета, зміст, методи, форми навчання, діяльність викладача та студента, а також інші фактори. Воно спирається на концепцію особистісно-дієвого підходу на розвиток пізнавальної активності студента, яка пов’язана з вибраною професією. Професійна спрямованість підвищує мотивацію вивчення іноземної мови та підвищує якість підготовки спеціалістів. Застосування цього підходу у навчанні іноземному спілкуванню з імплементацією професійної лексики сприяє професійній адаптації особистості студента. Професіонально-значущі для інженера дії та операції органічно пов’язані з діяльнісним характером опануванням іноземних мов.
Універсальним принципом у розробці інтегративного підручника є ідея про «ядро» і «оболонку» підручника, коли підручник побудовано з двох нерівних за обсягом, значенням та технічним виконанням частин (основною – стабільною, ядром та меншою, рухомою, яка може вийматися з книги та замінятися – оболонка). Необхідно також є реалізація принципу наступності для підручників на різних ступенях навчання, зокрема між загальноосвітньою школою та вищою.
CONCLUSIONS
Підручник формується як основна частина у системі навчально-методичного комплексу при провідній ролі підручника. До основних функції інтегративного підручника відносимо такі: інформаційна, розвивальна, комунікативна, мотиваційна, орієнтацій на, систематизуючи, формуюча, трасформаційна, виховна, управлінська, організаційна, самонавчання, контролююча, інструктивна тощо. Базовими підходами до розробки інтегративного підручника є інтегративний, структурний, системний, діяльнісний, проблемний, інформаційний, гуманістичний та особистісно орієнтований. Варіативність інтегративного підручника передбачає урахування реальної нерівності первинної підготовки, здібностей, інтелектуальних можливостей та пізнавальних інтересів учнів. До подальших розвідок у цьому напрямі відносимо виявлення умов реалізації теоретичних положень у практиці роботи вищих технічних навчальних закладів.
REFERENCES
1. Бейлинсон В.Г. Арсенал образования: характеристика: подготовка: Конструирование учебных изданий – М.: Книга, 1986. – 288с.
2. Василенко Г. Л., Петрук Г. Б., Рябоконь О. В. та ін. Сучасний підручник іноземної мови: функції автора і умови їх реалізації // Медична освіта. – 2003. – №2. – С.78-80.
3. Волинський В.П. Навчальний підручник для 12-річної загальноосвітньої школи // Проблеми сучасного підручника: Зб. наукових праць / Редкол. – К.: Педагогічна думка, 2003. – Вип. 3. – С. 15-19.
4. Гез Н.И. Учебник немецкого языка для 10 класса // Иностранные языки. –1973. – №2. – С. 49-62.
5. Івахненко О. Г., Зайченко Ю. П. Машини починають мислити. – К.: Знания, 1967. – 96с.
6. Козловський Ю. М. Професійна інтегрологія в системі наук про освіту // Педагогічний альманах : збірник наукових праць / редкол. В. В. Кузьменко (голова) та ін. – Херсон : КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», 2017. – Випуск 34. – С.108-113.
7. Махмутова І. В., Дорохова О. Т., Мостіпака Л. К., Адоньєва Н. М., Обориєв Л. Є. Досвід створення навчального посібника керуючого типу з основ загальної психології // Медична освіта. – 2003. – № 2. – С. 147-151.
8. Редько В.Г. Професійна майстерність вчителя іноземної мови у раціональному використанні підручника як умова ефективного навчального процесу // Проблеми сучасного підручника: Зб. наукових праць / Редкол. – К.: Педагогічна думка, 2003. – Вип. 3. – С.193-197.
9. Сохор А.М. Логическая структура учебного материала. – М.: Педагогика, 1974. – 192 с.
10. Харитонов В. А. Iнтегральний пiдручник // Педагогiка i психологiя. – 1996. – №1. – С.29-38.