Вірю – не вірю

Кожен учасник (по черзі) називає три факти зі своєї біографії. Два з них правдиві, а один – ні. Завдання інших учасників – відгадати, який факт не є правдивим. Наприклад, один з учасників говорить: «У мене вдома є ігуана. Я вмію готувати суші. Я стрибав з парашутом». Інші учасники роблять припущення, наприклад: «У тебе нема ігуани?». Цікавіше вибирати такі факти, жоден з яких не виглядає правдивим, або принаймні такі, серед яких правдивий виглядає найбільш неправдивим.
Порада: за допомогою цієї гри також можна закріплювати тематичну лексику, наприклад: назви одягу, їжі, транспорту і под. Для цього учасники беруть із комплекту тематичних карток з назвами або зображеннями по три картки і говорять, що у них є, називаючи один об’єкт неправильно.