Особливості організації заняття з української мови як іноземної для дітей дошкільного віку

Наближення до європейських стандартів, до яких прагне Україна сьогодні, вносить корективи у всі сфери життя українського суспільства. Те, що раніше не привертало особливої уваги, стало пріоритетом, те, чим цікавилися одиниці, стало предметом загального зацікавлення. Щось подібне відбувається і в українському мовознавстві, зокрема помітно зросла потреба в викладанні української мови як іноземної (УМІ). Зацікавлення українською мовою за кордоном поставило перед лінгвістами нові завдання. Попри те, що з`явилася низка прикладних розробок та наукових досліджень з УМІ, в цій порівняно новій галузі є ще багато прогалин і недопрацювань. Зокрема великим мінусом є брак навчальних матеріалів з УМІ для дітей. Теоретичної бази для їх створення практично немає, оскільки в Україні ще не існує централізованої установи, яка б займалася проблемами розробки принципів викладання української мови як іноземної. Така ситуація «…призводить до того, що викладання мови як іноземної ведеться здебільшого методично необґрунтовано, використовуються або прийоми викладання мови як рідної, або вивчення мови як предмета (лінгвістичний аспект), а отже, не приділяється належної уваги розвитку комунікативних навичок, що своєю чергою, погіршує якість викладання і засвоєння знань» [8 : 51]. Все це свідчить про актуальність цієї наукової розвідки.

Мета статті – окреслити важливі аспекти стосовно організації роботи на занятті з УМІ для дітей 4-6 років, які сприятимуть ефективній реалізації методичних цілей, поставлених вчителем.

Насамперед, варто зазначити, що методи навчання та форми проведення занять з УМІ для дорослої аудиторії та для дітей різняться. Якщо з дорослими все більш-менш зрозуміло і очікуваний результат навчання приблизно прогнозований, то з дітьми, все значно складніше. Проте в навчанні дітей є свої переваги, що є передумовами успішного вивчення іноземної мови. Йдеться про психологічні та фізіологічні особливості раннього дитячого віку, гнучкість мозкових механізмів мовлення, підвищену активність, яскраво виражені імітаційні здібності, які посилюються здатністю до наслідування [6 : 101-105].

Вчені давно обґрунтували можливість і доцільність вивчення мов в дитячому віці, бо вже в дошкільному періоді формується спрямовування до суспільно-корисної діяльності, вміння робити прості узагальнення, керувати власною поведінкою, практично оволодівати мовленням і вмінням будувати взаємозв`язки та співпрацювати з іншими людьми [9 : 5]. Взагалі розквіт людських можливостей до засвоєння другої мови припадає на вік 4-10 років .

Світова практика засвідчує, що знання з мови, набуті дітьми, скажімо, в дошкільному закладі, становлять міцне підґрунтя для подальшого успішного вивчення цієї мови в більш зрілому віці. Тому такою важливою є правильна організація процесу вивчення мови для дошкільнят, зокрема й з УМІ.

Успішна організація заняття з УМІ для дітей 4-6 років залежить від врахування того що:

– для дітей зовнішні враження – це сильний відволікаючий фактор, який заважає зосередитися на незрозумілому новому матеріалі [2 : 88]. Дитяча увага характеризується невеликим об`ємом, малою стійкістю, змога зосереджено займатися однією справою не перевищує 10 хвилин;

– надання дітям можливості рухатися не тільки співпадає з потребами віку, але й значно прискорює процес вивчення мови [5 : 93]. Зважаючи на те, що діти швидко втомлюються, на занятті не можна обійтися без рухливих релаксаційних вправ.

– діти повинні вивчати мову в процесі зацікавленого спілкування та взаємодії з різноманітними персонажами: ляльками, вдаваними носіями мови. Для цього важливо знайти образ, який для дітей в процесі навчання набуде якостей реальної істоти. Доцільно використовувати такий образ для вивчення і закріплення готових фраз, наприклад таких, які використовуються при зустрічі і прощанні, тобто кожен урок можна починати і закінчувати «спілкуванням» з уявним другом. При цьому вчитель завжди може доповнювати вивчений набір фраз новим матеріалом.

– дуже важливо правильно підготувати «навчальні місця» для дітей. Найкраще, щоб діти працювали сидячи півколом на подушках (орієнтовно навпроти вчителя, який також сидить), бачачи одне одного.

– на заняттях з УМІ для дітей обов`язково потрібно використовувати технічні засоби. Наприклад, звукозаписи дають змогу чути мову в оригіналі. Враховуючи те, що у дітей добре розвинута здатність до імітації, це позитивно впливає на їхню вимову та на вміння сприймати мову на слух Окрім цього, слухання мови в записі допомагає дітям розуміти іншу вимову, відмінну від тієї, яку вони звикли чути від свого вчителя;

– граматичні конструкції в курс УМІ для дітей 4-6 років вводяться лише у вигляді мовних прикладів. Діти запам`ятовують їх, а далі використовують в мовленні за аналогією. Прийнято вважати, що багаторазове повторення одних і тих самих фраз у відповідних ситуаціях сприяє врешті здатності не допускати граматичних помилок у мовленні [10 : 37]. «… ефективність «несвідомого» вивчення просто вражає: навіть п`ятирічні діти практично не роблять помилок у побудові речень, поєднанні слів, слововживанні, на відміну від навіть найбільш наполегливих студентів, які свідомо вивчали слова і граматику. Адже дитина не думає: «Зараз я використаю прямий порядок слів з еліпсисом дієслова-зв`язки, непрямий додаток у місцевому відмінку і перехідне дієслово». Однак вона «відчуває», що саме так треба зробити, бо засвоїла, «спіймала» структуру мови» [8 : 52].

– слід пам`ятати і про специфічні види дошкільної творчості – ліплення, витинанку, аплікацію, розмальовку, конструювання, і використовувати їх з навчальною метою тоді, коли виникає потреба спростити процес навчання більш природною для дітей діяльністю.

Без врахування цих важливих моментів важко уявити добре організоване заняття з УМІ для дітей. Так само непросто (практично не можливо) працювати з дітьми без подачі матеріалу за допомогою наочності та без закріплення вивченого в процесі гри.

Оскільки для дітей дошкільного віку є характерним наочно-образне мислення, тобто сприйняття навколишнього світу в основному зоровими аналізаторами, то малюнки (чи інша наочність) виступають основним засобом пізнання, завдяки якому діти вивчають навколишній світ. Слід зазначити, що всі засоби наочності виконують ряд функцій, з-поміж яких найважливішими є пояснення, конкретизація, фіксація узагальнень та запам`ятовування [3 : 14].

Використовуючи на занятті з дошкільнятами наочність (картки з зображенням конкретних предметів, багатокомпонентні малюнки, фотографії, реальні предмети тощо), вчитель може бути впевненим у тому, що діти засвоїли нові слова з точним розумінням того, що вони позначають. Особливо наочність «рятує» тоді, коли потрібно за короткий проміжок часу подати більший обсяг інформації (в разі, якщо було пропущено певну кількість занять, або загалом при інтенсивному вивченні мови). Навчаючи за допомогою ілюстративного матеріалу, вчитель також може звести до мінімуму використання рідної (для дітей) мови на заняттях з УМІ.

Послуговуючись певною наочністю в викладанні УМІ дітям, вчитель повинен зважати на відповідність підібраних матеріалів віковим особливостям дошкільнят. До дитячих ілюстративних матеріалів є ряд вимог: реалістичність зображення, його наближення до життєвого досвіду дітей, виразні й чіткі контури, відображення основного, суттєвого (неперевантаженість деталями), інтенсивні кольори [4 : 18-19].

З кольорами для дитячих навчальних матеріалів також не так усе просто. Застосовувати їх потрібно з обережністю, зі знанням психофізичних можливостей сприйняття кольору дітьми дошкільного віку. Кольори навчальних матеріалів для дітей 4-6 років мають бути інтенсивними, без відтінків, підкреслено яскравими. Варто зважати й на те, що дітям зазвичай подобаються світлі, яскраві кольори – жовтий, зелений, червоний, тоді як складні відтінки – сірий, чорний, коричневий, дітям найчастіше не до вподоби. Особливості дитячого сприйняття кольору слід враховувати вибираючи й манеру, техніку виконання ілюстрації. Дошкільнята краще сприймають однакові за насиченістю й контурно визначені локальні кольори, які ніби розфарбовані в площині. Складні кольорові ефекти, моделювання форми предмета кольором ще не доступні дітям цього віку. Також потрібно уникати складних за манерою зображень з великою кількістю кольорових деталей, оскільки малі діти до них ще не готові.

Готуючи ілюстративний матеріал для дітей, важливо підібрати ще й правильний колір фону: занадто яскраві і насичені його кольори відволікають увагу учнів від навчальних зображень, діти сприймають фон як щось більш важливе, ніж самі зображувані предмети – ілюстратори лексичних одиниць.

Наочність, на думку, дослідників має бути «… сучасною, художньою і педагогічно доцільною. Вона повинна впливати на учня як в естетичному, так і в інтелектуально-освітньому плані, бути виразною, розумною, цікавою» [1 : 178]

Ще одна важлива умова для організації успішного заняття з УМІ для дітей – використання методу гри в процесі засвоєння і повторення матеріалу. Враховуючи те, що гра відповідає природі дитини, є одночасно і методом навчання і формою виховання, використання ігор на заняттях з дошкільнятами дає змогу вчителеві підтримувати достатній рівень активності дітей, що сприяє високій результативності навчання. Навчання за допомогою гри не виснажує нервову систему та організм дитини, а здійснюється через мимовільні процеси пам’яті і сприйняття. Окрім цього, гра – не лише цікавий спосіб провести час, але й спосіб моделювання зовнішнього дорослого світу, спосіб моделювання взаємовідносин, коли у дитини формується схема її взаємовідносин з однолітками [11 : 24-26].

Навчаючись за допомогою гри, діти одночасно розважаються, спілкуються, демонструють свої можливості і потреби, позбуваються певних труднощів і страхів, засвоюють спільні для всіх цінності.

Ігрові форми роботи на занятті дозволяють створити сприятливу атмосферу для навчання, виявити творчі здібності дітей.

Використовуючи навчальну гру на занятті з УМІ, вчитель продовжує працювати над реалізацією чітко поставленої методичної мети, проте діти не повинні відчувати цього. Для досягнення бажаного результату вчителеві необхідно «переконати» учнів у тому, що його цікавить ігровий зміст вправи, а не навчальний. На час гри вчитель сам має стати її учасником, поводитися з дітьми як з рівними собі, сміятися і радіти. Це сприятиме залученню всіх дітей до навчальної діяльності, створить відчуття того, що ніхто ні за ким не спостерігає.

Готувати гру для заняття варто заздалегідь, чітко продумати хід гри, спроектувати, як усе працюватиме на практиці, приготувати реквізит. Пояснювати правила гри дітям слід дуже просто і зрозуміло, використовуючи найпростіші слова і жести [7 : 54].

Важливо, щоб, обраний для відпрацювання за допомогою гри, мовний матеріал був актуальним для використання в реальному житті.

Серед методів навчання, гра – оптимальний варіант. Та попри врахування всіх плюсів навчальних ігор, на занятті з дошкільнятами не варто забувати й про інші методи навчання. Вдале поєднання гри з елементами більш традиційних методів сприятиме підготовці дитини до подальшого більш складного етапу навчання вже в школі.

Отже, для доброї організації заняття з УМІ для дошкільнят повинно бути враховано: особливості розвитку дітей 4-6 років, фахові пропозиції щодо підбору та організації мовного матеріалу, рекомендації щодо створення комфортних умов навчання та практичну користь від тих чи інших методів навчання, які обере вчитель для дітей.

1.Алямовская Г. В. Проблемы использования цвета в учебниках / Г. Алямовская // Проблемы школьного учебника. – М., 1982 – Вып.10. – С. 178.

2.Бехтерева Н. П. Ответственность ученого / Н. Бехтерева // Наука и жизнь. – М., 1972. – С. 88.

3.Білан О. Вчимо розповідати за ілюстраціями / О. Білан // Дошкільне виховання. – 2001. – № 4. – С. 14.

4.Ворона І. Українська дитяча ілюстрація повинна бути оригінальна / І. Ворона // Книжковий клуб. – 1999. – № 21-22. – С. 18-20.

5.Дронов В. В. Психологические и методические основы обучения иностранным языкам детей младшего возраста / В. Дронов // Иностранный язык в школе. – М., 1985. – № 4. – С. 93-95.

6.Кравчук Л. Проблеми навчання іноземної мови в початковій школі: інноваційний контекст / Л. Кравчук // Методика навчання учнів початкової школи: Наукові записки. Серія: Педагогіка. – 2009. – № 4 – С. 101-105.

7.Палінська О. Рольові ігри на заняттях з української мови як іноземної / О. Палінська // Теорія і практика викладання української мови як іноземної: зб. наук. праць. – Вип. 11. – Львів, 2015. – С. 50-56.

8. Палінська О. Урок української: принципи оптимізації роботи на занятті з української мови як іноземної / О. Палінська // Теорія і практика викладання української мови як іноземної: зб. наук. праць. – Вип. 4. – Львів, 2009. – С. 51-58.

9. Рогова Г. В., Верещагина И. Н. Методика обучения английскому языку на начальном этапе в средней школе: пособие для учителей / Г. Рогова, И. Верещагина. – М.: Просвещение, 1998. – С. 5

10.Роман С. В. Коломінова О. О. Розвиток індивідуальності молодшого школяра засобами іноземної мови у початковій школі / С. Роман, О. Коломінова // Іноземні мови. – 1996. – № 3. – С. 35-37

11.Чернякова О. Вивчення англійської мови через гру / О. Чернякова // Початкова школа. – К., 2002. – № 4. – С. 24-26.