27 Березня, 2017

Інтерактивний курс онлайн та посібник з української мови як іноземної «Крок – 1»: ефективна взаємодія

Сучасний освітній процес неможливо уявити без новітніх комп’ютерних технологій, застосування яких у лінгводидактиці варіює від упровадження у навчальний процес аудіозаписів до здобуття Інтернет-освіти. Значною мірою комп’ютеризація навчання зумовлена потребою транскордонної освіти, збільшення доступу до освіти усіх категорій населення, підвищення ефективності навчання та залежить від поширення комп’ютерних технологій та Інтернету серед населення, компетенції викладачів у цій галузі, наявності відповідних навчальних ресурсів.

Так, за статистикою Європейського Союзу, середній показник учителів у країнах ЄС, які мають доступ до ІКТ та є компетентними і мотивованими до використання Інтернету і комп’ютерів у навчальному процесі, становить 37,9%, тоді як найвищим цей показник є у Великобританії – 60,2%, а найнижчим – у Франції 19,2% [10].

Що стосується використання студентами комп’ютерних можливостей для навчання, то, за дослідженнями англійського вченого Х’ю Джарвіса, який вивчав тенденції застосування комп’ютерів у вивченні англійської мови як іноземної серед таїландських та арабських студентів, використання комп’ютерів у навчальний аудиторний час кожного дня становить – 8,1 %, 2-3 рази на тиждень – 18,7%, раз на тиждень – 35,8 %, дуже рідко – 31,7 %, ніколи – 5,7%.; у позааудиторний час для вивчення мови використання комп’ютерів становить 15,4% – кожного дня, 39% – 2-3 рази на тиждень, 29,4 % – раз на тиждень, 14,6 % – рідко, 1,6% –ніколи; 79,5 % надають перевагу використовувати комп’ютерні технології для вивчення мови в позааудиторний час, працюючи вдома; 65,6% надають перевагу використанню комп’ютера під час самостійного навчання, аніж друкованій продукції [4].

За даними Галахера, Інтернет-освіта стає більш поширеною, збільшуючись на 40% щорічно [3]. 31% американських студентів, а це 6,1 мільйона вивчають хоча б один Інтернет чи он-лайн курс [1].

Зростання ролі комп’ютерних технологій у навчальному процесі все ж не свідчить про тенденцію до взаємозаміни аудиторного навчання за допомогою друкованої продукції на комп’ютеризовану. Як свідчать опитування студентів, які вивчають іноземну мову, значення викладача, друкованих навчальних матеріалів та робота в аудиторії залишаються важливими у навчанні, перш за все, через відсутність підтвердження того факту, що той самий час, проведений під час навчання в аудиторії відповідає, за результатами, часу, проведеному під час навчання за допомогою комп’ютерних технологій; через якість навчальних комп’ютерних та Інтернет-ресурсів; через труднощі із самодисципліною; через відсутність позамовних факторів, які є необхідними для вивчення мови.

З цього приводу актуальні дані досліджень, проведених Європейським центром розвитку професійної освіти та Європейським Союзом, згідно з якими якість електронного навчання оцінює на відмінно лише 1 % респондентів (із 433 представників 5 європейських мов), і лише 5 % – як дуже добре [2: 31].

Результати досліджень свідчать водночас про світову тенденцію до збільшення ролі комп’ютерних технологій у навчанні, поширення дистанційних курсів, у тому числі й для вивчення мови, але й одночасну дискусію щодо можливості взаємозаміни аудиторного навчання із його учасниками – вчителем, студентами чи учнями та навчальними засобами, на віртуальну освіту. Очевидним є те, що ефективною моделлю освіти на сучасному етапі в умовах існування можливості для стаціонарного навчання є супровід традиційних форм і засобів навчання новітніми комп’ютерними технологіями, пошук шляхів їх ефективного застосування або створення навчальних комплексів, які об’єднують традиційні навчальні засоби з усіма можливостями комп’ютерних технологій.

Розробленню методичних рекомендацій з ефективного використання новітніх технологій у навчальному процесі присвячена значна частина наукових педагогічних публікацій, серед яких зокрема чимало досліджень українських лінгводидактів.

Проблематика досліджень охоплює використання новітніх технологій у навчальному процесі в цілому [6, 15, 17] та у процесі вивчення мови як рідної та як іноземної [13, 17, 20], застосування відеокурсів з УМІ в освітньому процесі [9], використання ресурсів Інтернету [5], історію виникнення мультимедійних засобів навчання, їх упровадження та застосування у вивченні мови [8, 12]. Вагому частину цих праць складають публікації, які розкривають зміст, основні принципи, переваги та недоліки, актуальність дистанційного навчання [7, 11].

Поза увагою українських дослідників та методистів-практиків як у методичному обґрунтуванні способів застосування, так і в практичному втіленні опинився такий поширений і розвинений у світовій лінгводидактиці ресурс, як інтерактивний курс навчання мови, доступний в он-лайн режимі. «Ідеться про такий спосіб, за якого навчання відбувається шляхом взаємодії того, хто навчається, з комп’ютерною програмою, розташованою на певному Інтернет-ресурсі, яка дає можливість виконувати тренувальні завдання, вибираючи правильні варіанти, вдруковуючи відповіді, пересуваючи об’єкти, та отримувати відразу результати виконання» [19: 116]. З функціонуванням таких курсів можна ознайомитись на веб-сторінках з вивчення англійської, німецької, французької мов. Для вивчення української мови як іноземної чи як рідної схожі ресурси функціонують на 10 сайтах [14], які однак не відповідають сучасним досягненням інтерактивних технологій.

Створення Інтернет-ресурсів із навчальними курсами на основі інтерактивних технологій – актуальне завдання української лінгводидактики, оскільки існування такого навчального засобу сприятиме підвищенню ефективності вивчення УМІ, розширюватиме можливості навчання для іноземної аудиторії. У зв’язку з цим, Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою доповнює створення 3-рівневого навчального комплексу з УМІ «КРОК» однойменним інтерактивним курсом, який буде доступний в он-лайн режимі. На цьому етапі розроблена змістова частина курсу, призначеного для студентів, які навчаються на рівні А1-А2. У статті подаємо порівняльний аналіз підручника «КРОК-1» та його інтерактивної частини, призначеної для онлайнового навчання, з метою створення методичних рекомендацій щодо можливостей ефективного поєднання цих навчальних засобів у процесі вивчення УМІ.

Структурно-тематичний зв’язок

Посібник з УМІ «КРОК-1» містить 10 навчальних модулів, які охоплюють основні комунікативні теми, необхідні на початковому рівні навчання, а також елементи країнознавства. Кожен з модулів містить декілька уроків, кількість яких може коливатися від одного уроку, як у першому модулі «Абетка», до п’яти, як у восьмому модулі «Відпочинок». Все залежить від обсягу комунікативної теми і потреби її структуризації на менші блоки. В цілому, посібник складається з 32 уроків. Подаємо структуру посібника: 1)Абетка; 2)Знайомство (Як справи?, Звідки ти?); 3)Хто ти? (Наша родина, Професії, Хобі); 4)Їжа (Овочі, фрукти, Страви і напої, Ти вмієш готувати!, Де можна поїсти?); 5)Як купувати? (Продуктовий магазин, Як купувати на ринку?, В універмазі. Одяг і мода, У крамниці сувенірів); 6)Місто (Освіта, Транспорт, На вокзалі, Пошта, телефон, Наше місто); 7)Житло (Наш будинок, Готель); 8)Відпочинок (Поїздка до бабусі, На річці, Міста України, Подорожі, На митниці); 9)Здоров’я (Тіло людини, Як Ваше здоров’я?, Спорт); 10)Свята (Свята в Україні, День народження, День Незалежності).

Оскільки інтерактивний курс є частиною навчального комплексу «КРОК-1», то за структурою (кількість модулів та уроків) та тематикою відповідає посібникові, однак різниться за кількістю завдань в кожному уроці, яка становить від 5 до 7, а загалом – 150 завдань.

Інтерактивний курс на відміну від посібника не містить граматичних таблиць і контрольних завдань до кожного модуля, що зумовлено його загальним дидактичним призначенням (див. нижче Контроль знань).

Структурно-тематична відповідність інтерактивного курсу посібникові створює можливості для додаткового вивчення тих самих комунікативних тем.

Мовно-змістовий зв’язок

Мовно-змістовий зв’язок простежується у кожній парі відповідних уроків з посібника та інтерактивного курсу за спільним принципом. Кожен урок у посібнику має на меті вивчення розмовної теми з переліком відповідної лексики та граматичними явищами. Урок інтерактивного курсу завжди спрямований на тренування здобутих знань під час навчання за посібником у вже відомих і нових ситуативних контекстах, розширення знань новою лексикою та конструкціями, побудованими із вивченого у посібнику матеріалу. Простежимо мовно-змістовий зв’язок між уроками посібника та інтерактивного курсу на прикладі 5-го уроку «Професії» з 3-го модуля «Хто ти?». Мета цього уроку – навчити студентів розповідати про професії, використовуючи відповідну лексику та конструкції з М. в однини іменників і прийменників місця, утворювати та розрізняти рід іменників на позначення назв професій. У переліку лексичних одиниць, призначених для вивчення у посібнику: іменники трьох тематичних груп – назви професій: викладач, водій, вчитель, журналіст, кухар, лікар, менеджер, міліціонер, міністр, офіціант, продавець, робітник, фотограф, юрист та відповідники жіночого роду; назви осіб: батьки, брат, дівчина, жінка, людина, пенсіонер, професор, студент, учень, хлопець, чоловік; назви установ: завод, кафе, кіоск, лікарня, магазин, міліція, парк, ресторан, суд, телебачення, університет, фірма, школа, а також іменники професія, робота; прикметник цікавий, дієслова: вчитися, здаватися, знати, працювати, прислівник часто, а також прийменники в, на у та декілька займенників.

В інтерактивному курсі, окрім вказаного переліку слів додаються нові, а саме до назв професій – модель, охоронець, до назв осіб – відвідувач, директор, діти, злочинець, клієнт, люди, пасажир, пацієнт, покупець, підзахисний, до назв установ – базар, видавництво, дитячий садок, їдальня, кухня, супермаркет та слова лекція, товари, телепередача, дієслова вести, готувати, затримувати, захищати, продавати, читати, мати.

Кількість нових словникових одиниць порівняно з посібником збільшується майже вдвічі, що могло б утруднювати процес виконання завдань. Однак таку ситуацію врівноважує те, що не вся нова лексика в інтерактивному курсі має дидактичне значення, її можна поділити на три групи: слова, які не впливають на розуміння завдання; слова, які пояснюють ілюстрації; слова, призначені для вивчення. Таким чином, лише значення 1/3 із нової лексики в інтерактивному курсі студентам необхідно з’ясувати самостійно за допомогою словників. У посібнику вивчення назв професій чоловічого та жіночого роду відбувається через безпосереднє засвоєння цих слів, інтерактивний курс створює можливість студентам спробувати самостійно їх утворити, сконструювавши із частин слів – коренів слів та суфіксів із закінченнями.

Під час уроку за посібником студенти також повинні засвоїти декілька синтаксичних конструкцій:

О. в. «хто» + ос. займ. + теп. час. «працювати»? (Н-д, Ким Ви працюєте?)
Н. в. «хто» + ос. займ. + «за професією»? (Н-д, Хто Ви за професією?)
Н. в. ос. займ./ ім. назва особи + Н. в. ім. назва професії. (Н-д, Я лікар.)
Де + Н. в. ос. займ. + теп. час «працювати»? (Н-д, Де Ви працюєте?)
Прийм. «у/ в/на» + М. в. ім. назви установи. (Н-д, У лікарні)
Ос. займ. / Н. в. ім. назва професії/ особи + теп. час «працювати» (Н-д, Лікар працює у лікарні)

Тренування 1-5 конструкцій відбувається шляхом побудови тих самих запитань і відповідей до кількох осіб, які вказані у 2-у завданні посібника. Студенти ставлять, скажімо у парах, один одному запитання, змінюючи імена осіб і їхні професії.

Натомість в інтерактивному курсі завдання на тренування цих конструкцій швидше можна назвати завданням на конструювання мовних одиниць. Тут студенти з переліку форм слів повинні побудувати усі можливі речення. Для вивчення 6-ї конструкції у посібнику подані ключові слова: назви професій і назви установ. Студенти повинні лише побудувати, використовуючи перелік, однотипні речення типу «Лікар працює у лікарні». Оскільки конструкція не є складною у побудові, то в інтерактивному курсі відбувається її повторення через тестове завдання, як-от «Викладач працює А) у дитячому садку Б) у школі В) в університеті». Студент не лише тренує вживання конструкції, але й зосереджує увагу на розумінні значень слів.

Завдяки мовно-змістовому зв’язку між уроками у посібнику та інтерактивному курсі з’являються можливості додаткового самостійного тренування вивченого в аудиторії матеріалу та засвоєння нових знань. Щодо повторення, то нові комунікативні ситуації, речення сприяють ефективнішому засвоєнню з розумінням, а не лише через механічне запам’ятовування.

Послідовність викладу матеріалу

Послідовність викладу навчально-тренувального матеріалу у кожному уроці посібника та інтерактивного курсу має певні особливості. За посібником студенти спершу сприймають нові знання у тексті, який, як правило, є монологом однієї особи у відповідній до теми уроку комунікативній ситуації. При цьому слухання і читання може відбуватися двічі і супроводжуватись виписуванням нових слів та з’ясуванням їх значень. Наступні завдання – це детальне вивчення і тренування тих мовних явищ, які були проілюстровані у тексті. Дуже часто урок можна умовно поділити на дві частини: перша містить текст та вправи до проілюстрованої лексики і граматичних конструкцій, які спрямовані, переважно, на побудову висловлювань чи форм слів за зразком, друга може розпочинатись із діалогу та інтерпретувати навчальний матеріал вже для підготовки студентів до самостійних висловлювань.

В інтерактивному курсі урок розпочинається із завдань на тренування лексики спершу без контексту, далі – у контексті словосполучень і речень, початковими можуть бути і словотворчі завдання, спрямовані на розвиток вміння утворювати нові слова. Наступний крок – завдання на побудову конструкцій із вивчених слів, словосполучень, з’єднання частин речень. Завершальну частину утворюють завдання, спрямовані на тренування розуміння змісту речень, текстів та узагальнення у новому ситуативному контексті здобутих знань.

Таким чином, основний принцип послідовності викладу навчального матеріалу в уроках інтерактивного курсу – тренування мовних навиків від менших мовних одиниць до складних утворень – текстів, діалогів. Натомість у посібнику маємо зворотній порядок: спершу представлення мовленнєвої ситуації з усіма її лексичними і граматичними особливостями, а потім детальне вивчення цих особливостей – лексики та конструкцій. Така послідовність є сприятливим чинником для застосування інтерактивного курсу як продовження матеріалу посібника у новій інтерактивній формі та активізації мисленнєвої діяльності.

Типи завдань

Результатом аналізу типів завдань у посібнику та інтерактивному курсі є узагальнена класифікація, згідно з якою завдання у зазначених навчальних засобах діляться на декілька груп:

За видами мовленнєвої діяльності – завдання, спрямовані на слухання, аудіювання, читання, вимову, комунікацію або усне мовлення, письмо. Письмові та усні завдання можуть мати на меті тренування граматичних явищ.
За можливістю прогнозування результатів – на відкриті (творчі) і закриті (з чітко визначеними відповідями).
За способом виконання:

відповіді на запитання
вибір правильної відповіді/зайвого варіанта
групування слів з переліку/без переліку
побудова асоціативних рядів
утворення певних граматичних форм
утворення слів, словосполучень, речень діалогів за зразком/з переліку слів, словосполучень, частин речень, реплік
з’єднання ілюстрацій із підписами, які складаються зі слів, словосполучень, речень
доповнення речень, текстів, діалогів словами, словосполученнями чи репліками з переліку/без переліку
побудова синонімічних словосполучень, речень
побудова речень, текстів, діалогів за переліком ключових слів
моделювання комунікативних ситуацій на задану тему
описи ілюстрацій
виправлення помилок у реченнях, текстах, діалогах

За кількістю виконавців – самостійні, в парі, в групі.
За послідовністю навчального процесу:

завдання-представлення нового навчального матеріалу
завдання-тренування мовних явищ нового навчального матеріалу
завдання-конструювання/продукування мовлення на основі здобутих знань
У посібнику використані усі типи із вказаних у переліку вище. Особливістю інтерактивного курсу є те, що тут подані завдання для самостійного виконання, спрямовані в основному на тренування вже вивчених мовних явищ та частково на побудову висловлювань із переліку заданих одиниць і таким чином – на розвиток навичок читання та писемного мовлення шляхом набору слів, словосполучень, речень, текстів, діалогів, результати яких можна визначити конкретною кількістю варіантів відповідей. За способом виконання серед завдань інтерактивного курсу представлені такі типи:

вибір правильного варіанта із переліку поданих
групування переліку поданих слів
з’єднання ілюстрацій із підписами
утворення певних граматичних форм чи нових слів за зразком
доповнення речень, текстів, діалогів словами, словосполученнями, репліками із поданого переліку
виправлення помилок
утворення словосполучень, речень, текстів, діалогів із переліку поданих складових частинТехнічно-організаційні характеристикиНеобхідними умовами для роботи з інтерактивним курсом є наявність комп’ютера з доступом до Інтернету, оскільки після завершення програмної частини роботи над курсом, передбачається його розташування в мережі Інтернет у вільному доступі. Відповідно, місце розташування ресурсу сприяє навчанню поза аудиторією навчального закладу. Визначальною рисою цього навчального засобу є індивідуальний підхід, завдяки якому студент має можливість самостійно визначати час, місце і тривалість навчання. Засоби програмування забезпечують необмежену кількість разів виконання завдань, можливість вибирати завдання у будь-якому порядку, не зобов’язуючи до послідовного переходу від одного завдання до іншого. Технічні можливості підвищують швидкість виконання завдань, оскільки вдруковування, пересування, з’єднання об’єктів, вибір варіантів, групування слів за допомогою програмних засобів потребують менших затрат часу, ніж аналогічні дії, виконані письмово, і є зручнішими в умовах роздумування над виконанням завдання, коли зміна думки і відповідна зміна у ході виконання завдання не потребує переписування чи закреслювання.Учасники навчального процесуОскільки навчання з інтерактивним курсом є самостійним, то передбачає лише одного учасника навчального процесу – студента, частково роль викладача виконує спеціальне програмне забезпечення.Контроль знань, перевірка та коригування – важливі складові навчального процесу, які відображають рівень засвоєння знань. В аудиторному навчальному процесі, в тому числі це стосується навчання за аналізованим посібником, перевірка і коригування, яке здійснює викладач, може відбуватися у процесі виконання завдання щодо окремих його частин чи після виконання і передбачає обговорення помилок. Для контролю знань з навчальної теми в цілому у посібнику розроблені спеціальні контрольні роботи до кожного модуля. Цей вид контролю відбувається, як правило, письмово і таким способом фіксує показники рівня успішності студентів. Інтерактивний курс не містить такого підсумкового контролю знань, оскільки створює можливості автоматичної перевірки кожного завдання зокрема з підрахунком відсоткового показника успішності та одночасним маркуванням правильних і неправильних відповідей. За допомогою цих показників студент може самостійно здійснювати аналіз помилок. Інтерактивність у цьому аспекті забезпечує економію часу для перевірки.У контексті зростаючої комп’ютеризації освіти, яка спрямована на оптимізацію навчального процесу, підсилення мотивації та підвищення ефективності навчання, особливої актуальності набувають умови та способи максимально корисного застосування новітніх освітніх технологій, зокрема інтерактивних.Ефективна взаємодія аналізованих навчальних засобів базується на принципах структурно-тематичного, мовно-змістового зв’язку, послідовного продовження навчального матеріалу, системності типів завдань, економії навчального часу, урівноваження аудиторної роботи та індивідуального навчання, чергуванні різних видів навчальної діяльності.Ще один варіант ефективної взаємодії аудиторної роботи з посібником та інтерактивного курсу – це довільний вибір студентами виконання інтерактивних завдань, відповідно до бажання повторити чи вдосконалити ті знання, які не вдалось добре закріпити на занятті. Побудова інтерактивного курсу дозволяє виконувати завдання вибірково та повторювати виконання необмежену кількість разів аж до максимально повного засвоєння матеріалу. Роль викладача у цьому випадку – порекомендувати інтерактивний курс як засіб додаткового тренування, який сприятиме підвищенню успішності під час контролю знань.Систематична взаємодія протягом навчального курсу посібника та інтерактивного курсу допоможе підвищити ефективність навчання, мотивацію студентів, урізноманітнити навчання, зекономити час викладача.
Використання інтерактивного курсу як частини навчального процесу одночасно з посібником – перспективний напрям не лише з погляду вдосконалення навчання УМІ за традиційною методикою, його актуальність полягає у створенні можливостей для майбутніх досліджень сприйняття студентами навчання за допомогою новітніх інформаційно-комунікативних технологій, динаміки досягнення дидактичних цілей з допомогою друкованої продукції та засобів, базованих на комп’ютерних технологіях та Інтернет-ресурсах; педагогічних експериментів, спрямованих на порівняння практичних результатів, досягнутих у процесі навчання за посібником та за допомогою комп’ютерних Інтернет-технологій. Результати вказаних напрямів досліджень важливі для визначення ефективних освітніх технологій, які повинні формувати пріоритетні для розробників навчальних ресурсів напрями.
В умовах забезпечення аудиторного навчання комп’ютерами чи іншими технічними засобами із доступом до Інтернету викладач має нагоду збільшити час тренування комунікації, поділивши студентів на дві групи, одна з яких після представлення нового матеріалу і декількох тренувальних вправ продовжує тренування через роботу з інтерактивним курсом, інша в цей час виконує разом з викладачем комунікативні завдання, потім групи міняються. Такий метод організації навчального процесу особливо актуальний у групах з більшою кількістю студентів, збільшуючи час спілкування та сприяючи ефективнішому спостереженню і коригуванню мовлення студентів викладачем.
В умовах навчання групи студентів з викладачем взаємодія посібника та інтерактивного курсу може бути організована наступним чином. Посібник та диск з аудіозаписами – основа для роботи в аудиторії. Відповідний урок інтерактивного курсу та пропоноване у посібнику домашнє завдання – для самостійної роботи. При цьому викладач дає рекомендації щодо послідовності виконання, а саме – спершу бажано пройти урок інтерактивного курсу, а тоді – вправу для домашнього завдання з посібника. Цей спосіб поєднання двох навчальних засобів сприятиме ефективній взаємодії, оскільки, як було встановлено за допомогою порівняльного аналізу, завдання інтерактивного курсу мають тренувальний характер і за етапами навчальної діяльності відповідатимуть тій частині, яка готує до комунікації, тому допомагають актуалізувати здобуті знання під час роботи в аудиторії у нових контекстах і таким чином підготуватись до виконання домашнього завдання з посібника, яке, як правило, спрямоване на розвиток письмової комунікації, у зв’язку з чим потребує володіння певним словниковим запасом і синтаксичними конструкціями. Якщо домашнє завдання дає можливість лише для повторення вивченого і не спрямоване на побудову нових висловлювань, то викладач може додати це завдання до аудиторної роботи, а для самостійної порекомендувати матеріал інтерактивного курсу та додаткове творче завдання.
Результати порівняльного аналізу посібника з УМІ та інтерактивного курсу «КРОК-1», які відображають потенційні дидактичні можливості цих навчальних засобів, обумовлюють декілька моделей їхнього поєднання у процесі вивчення УМІ для досягнення максимального педагогічного ефекту.
Контроль знань
Посібник «КРОК-1» призначений для навчання у групі з викладачем, при цьому студентам необхідно, окрім виконання тренувальних завдань, спілкуватися один з одним, використовуючи усі можливості роботи у парах, групах, роль викладача полягає в організації навчального процесу, корекції помилок, поясненні нового чи незрозумілого матеріалу. Особливо важливим завданням викладача також є створення сприятливих обставин для максимального використання часу на спілкування, розвиток комунікативних навичок під час роботи у парах чи групах.
З організаційно-технічного боку перевагами навчання з посібником у групі з викладачем є створення середовища для тренування комунікації, можливості нової інтерпретації навчального матеріалу. Тоді як інтерактивний курс превалює у можливостях індивідуального підходу та зменшенні затрат часу на виконання тренувальних завдань. За умов поєднання двох навчальних засобів можна досягнути максимального дидактичного ефекту, оскільки переваги інтерактивних технологій компенсують недоліки навчання з посібником – і навпаки. Взаємодія інтерактивного курсу і посібника у навчальному процесі підвищує ефективність навчання через зміну видів навчальної діяльності, коли посібник передбачає занурення у комунікативне середовище, то інтерактивний курс вносить у навчальний процес елементи комп’ютерної гри, що зацікавлює і мотивує студентів до навчання.
Ефективна організація навчання за посібником «КРОК-1» передбачає роботу в аудиторії, оскільки посібник є одномовним і в багатьох моментах потребує коментарів викладача, містить велику кількість комунікативних завдань, для виконання яких необхідна група студентів. Відповідно час навчання пов’язаний із тривалістю аудиторного заняття та розкладом навчальних дисциплін. Навчання за посібником групи студентів в аудиторії зменшує можливості для реалізації індивідуального підходу, але натомість збільшує можливості для зміни інтерпретації матеріалу, тобто на основі вказаних у посібнику прикладів, ситуацій викладач має нагоду імпровізувати, додаючи чи змінюючи формулювання завдань, якщо у цьому є потреба. Додаткові пояснення, повторне виконання завдань залежать у цьому випадку від середньої успішності студентів та уміння викладача організувати навчальний час. Посібник передбачає використання аудіозаписів та виконання письмових завдань, у зв’язку з цим виникає потреба у канцелярському приладді для записів і нотаток та супроводі технічними засобами для прослуховування.
Таким чином, інтерактивний курс дає можливість учасникам навчального процесу, які навчаються за посібником «Крок-1» продовжити блок тренувальних завдань закритого типу, тобто тих, які передбачають прогнозовані відповіді, тим самим збільшуючи шанси доведення мовних навиків до автоматизованості.

Allen I. E., Seaman J. Going the distance: Online education in the United States / I. E. Allen, J. Seaman. – 2011. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.onlinelearningsurvey.com/reports/goingthedistance.pdf
Denise E. Murray. A Case for Online English Language Teacher Education / E. Denise Murray. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.tirfonline.org/wpcontent/uploads/2013/05/TIRF_OLTE_OnePageSpread_May20131.pdf
Gallagher S. Report – Distance learning at the tipping point: Critical success factors to growing fully online distance learning programs / Gallagher S. – Boston, MA : Eduventures, Inc, 2002.
Huw Jarvis. Computers and learner autonomy: trends and issues / Huw Jarvis, ELT Research Papers 12–02, British council, 2012 – 21 с.
Nedashkivska A. Internet As A Pedagogical Tool In The Acquisition Of Language And Cultural Competence: The Case Of Ukrainian / A. Nedashkivska // Теорія і практика викладання української мови як іноземної : Зб. наук. праць. – Львів, 2007. – Вип. 2. – С. 55-65.
Андрейко В. І. Використання новітніх технологій навчання та сучасних технічних засобів у навчальному процесі / В. І. Андрейко – [Електронний ресурс] – Режим доступу: www.e-lib.zakdu.edu.ua/index2.php?option=com_sobi2..
Антонів О. Дистанційне навчання української мови як іноземної (тестовий контроль лексичної компетенції) / О. Антонів// Теорія і практика викладання української мови як іноземної : Зб. наук. праць. – Львів, 2008. – Вип. 3. – С. 66-71.
Балуєва Ю. Історія виникнення мультимедійних засобів навчання та їх упровадження на уроках української мови / Ю. Балуєва // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. – № 22 (209). – Ч. ІІ. – 2010. – С. 152-157.
Білик О. Методичні засади використання відеокурсу з української мови як іноземної в освітньому процесі / О. Білик, О. Сухорукова// Теорія і практика викладання української мови як іноземної : Зб. наук. праць. – Львів, 2009. – Вип. 4. – С. 59-65.
Блохтур А., Каплюк Г. Коли прийдуть в школу електронні книги та натбуки? / А. Блохтур, Г. Каплюк. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://glavcom.ua/articles/1951.html#rate
Довгий І. Інструментальні засоби дистанційного вивчення мови як іноземної / І. Довгий // Теорія і практика викладання української мови як іноземної : Зб. наук. праць. – Львів, 2008. – Вип. 2. – С. 77-80.
Довгий І. Мультимедійні засоби у вивченні мови як іноземної з допомогою інтернет-технологій / І. Довгий // Теорія і практика викладання української мови як іноземної : Зб. наук. праць. – Львів, 2008. – Вип. 3. – С. 79-81.
Іванов Ю. І. Лінгводидактичний потенціал інформаційно-комунікаційних технологій на уроках української мови / Ю. І. Іванов // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. – № 22 (209). – Ч. ІІ. – 2010. – С. 254-260.
Інтернет-ресурси з вивчення української мови:http://studyukrainian.org.ua/en/e-learning/audio;http://www.eurolang2012.com/http://www.mova.info/pidruchn.aspx
http://www.ukrainianlanguage.org.uk/read/index.htm
http://www.linguist.univ.kiev.ua/WINS/pidruchn/index.htm
http://ukma.kiev.ua/ua/pub/websites/ufl/index.htm; http://www.hippocrenebooks.com/beginnersukrainian/tech.html; http://www.surfacelanguages.com/language/Ukrainian; http://www.ukrainianlanguage.org.uk/read/index.htm;
http://lab.chass.utoronto.ca/slavic/Ukrainian/SLA108/;
Капінус О. Л. Використання комп’ютерних програм для вивчення англійської мови у ВНЗ / О. Л. Капінус. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nvd.luguniv.edu.ua/archiv/NN18/12kolmuv.pdf
Козуб М. В. Комп’ютерна лінгводидактика у викладанні іноземних мов / М. В. Козуб [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pipo/2011_32-33/11kmvflt.pdf
Кузнєцова О. М. Використання комп’ютерних технологій на заняттях з іноземної мови / О. М, Кузнєцова. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/30 NIEK 2011/Pedagogical/5 96146.doc.htm.
Палінська О. Крок-1 (рівень А1-А2). Українська мова як іноземна : книга для студента / Олеся Палінська, Оксана Туркевич. – Львів : Артос, 2010.– 104 с.
Темник Г. Інтерактивний курс УМІ он-лайн: актуальність, методичні принципи та значення / Г. Темник // Світове українство як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті «…землякам моїм в Україні і не в Україні…» : зб. Матеріалів четвертої міжнародної науково-практичної конференції (у рамках IV Міжнародного конгресу світового українства). – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2013. – С. 115-120.
Ткачик Н. Eurolang 2012 як засіб популяризації української мови та культури в Європі / Н. Ткачик // Теорія і практика викладання української мови як іноземної : Зб. наук. праць. – Львів, 2009. – Вип. 4. – С. 66-71. Halyna Temnyk. An interactive online cource and manual of ukrainian as a foreign language «KROK-1»: effective interaction. The article presents a comparative analysis of the manual of Ukrainian as a foreign language «KROK-1» and the eponymous online course designed for the operation of the Internet, identified potential opportunities of didactic teaching aids and effective ways of interaction.Keywords: Manual of Ukrainian as a foreign language, online course, effective interaction, structural and thematic communication, language and semantic relationship, consistency of presentation, types of tasks, individual attention, training participants, control knowledge